Відділення артрології, вертебрології та нейрохірургії

Ендопротезування – це хірургічна операція, при якій пошкоджений/зруйнований суглоб замінюється штучним. Ендопротез повністю повторює анатомічну форму суглоба, його структуру, приймаючи на себе навантаження і рухові функції. Патологічні чинники які впливаються на руйнування колінного суглобу є: травми, інфекційне та не інфекційне ураження суглобу, хвороба Бехтєрєва, вроджені дисплазії, деформуючі остеоартрози, ревматоїдний артрит

Артроскопія – малоінвазивний діагностичний і лікувальний метод, який використовується у разі захворювань суглобів. Процедура передбачає використання артроскопа, який вводиться в суглобову порожнину через невеликий прокол, що дає можливість досягти мінімальної травматичності, прискореного загоєння ран і загального відновлення.

Ендоскопічна мікродискектомія – мінімально інвазивна операція видалення грижі міжхребцевого диска через невеликий прокол за допомогою ендоскопа. Інноваційний метод забезпечує можливість видалення будь-яких гриж міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта без дестабілізації хребта або міжхребцевого диска, що є частим ускладненням відкритих операцій. Підхід і техніка дозволяють повністю усунути грижу і гіпертрофію суглобів. Спеціальні інструменти дозволяють виключити пошкодження нервів, що робить цю операцію не тільки найбезпечнішою, а й найбільш ефективною.

Однією з головних цілей будь-якого хірургічного втручання на скелет і полягає в тому, щоб зупинити біль, викликаний дегенеративними змінами в суглобах. Один з найнадійніших способів зменшити біль від дегенерації полягає в тому, щоб блокувати рух у ньому шляхом спондилодеза. Спондилодез – операція, де двум (або більше) хребцям, розділеним суглобом, дозволяють зростися в єдину кістку. У медицині це називають артродезом, а для хребта – спондилодезом. Спондилодез використовується в хірургії хребта вже довгі роки, з метою лікування больового стану в поперековому відділі хребта, фіксації при різних деформаціях. З кожним десятиліттям удосконалюються способи досягнення кісткового блоку шляхом спондилодеза. Раніше, післяоперації спондилодеза на хворого одягали гіпсовий корсет на 4-12 місяців, в подальшому стали використовувати знімні корсети, а останні 20 років широко використовуються пристрої внутрішньої фіксації.

Сьогодні існує досить багато хірургічних методик, що застосовуються при вальгусній деформації стопи. Тактика та обсяг операції залежать від ступеня викривлення суглоба та кісткових тканин, а також наявності супутніх захворювань. У багатьох пацієнтів паралельно розвивається бурсит, артрит або артроз плюсне-фалангового суглоба, що вимагає проведення додаткових маніпуляцій. Операція є найбільш ефективним лікуванням вальгусної деформації. Вона дозволяє відновити правильну анатомію стопи та естетичний зовнішній вигляд, а також усунути біль та інші симптоми захворювання